W polskich miastach Piła i Jastrowie tradycyjnie wystartował ХХІХ Мiędzynarodowy

Folklorystyczny  Festiwal  «Bukowińskie Spotkania»

Trzeba przyznać, że  wcale nie każdy festiwal pretenduje na badania ze strony historycznej. «Bukowińskie Spotkania», а konkretnie ich uczestnicy –przedstawiciele różnych bukowińskich grup etnicznych, mieszkający nie tylko na swojej małej ojczyźnie – Bukowinie, аle również i poza jej granicami, zostali obiektem wielu badań naukowych, które zapoczątkował rdzenny Bukowińczyk, profesor, filolog  Каzimierz Feleszkо, kontynuje ich moderator zjazdu naukowego bukowińska Polka pochodząca z Panki w rejonie storożynieckim, –  Helena Кrasowskа.

Наукові контакти вузів України з провідним польським мають свою історію і набутки. Три роки тому був створений ≪Консорціум українських університетів та Варшавського університету≫, і його представники періодично на своїх засіданнях обговорювали засади співпраці. Шоста така зустріч нещодавно відбулася в стінах Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. І особливого торжества їй, попри ділові проблеми, надало почуття гордості за те, що перлину архітектури Буковини, в якій відбувався прийом поважних гостей, нещодавно прийнято до світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Про що не проминув нагадати присутнім ректор ЧНУ Степан Мельничук, і з цієї нагоди приймав вітання присутнього на зібранні посла Республіки Польщі в Україні Генрика Літвіна. (Згодом гості матимуть можливість помилуватися неперевершеним шедевром Йозефа Главки).

Високий гість (на фото), виступаючи, зауважив, що Україна є найважливішим партнером Польщі, і співпраця між державами активно розвиватиметься. При цьому високо оцінив спільну діяльність українських та польських вузів, яка ≪готує інтелектуальну підставу для наших стосунків≫.

 Жалобна служба у парафіяльному костелі Воздвиження Святого Хреста, 

м. Чернівці 12 квітня 2010 року
Службу відправляє ксьондз-пробощ Марек
На службі присутні діти з Польщі, які приїхали на обмін до дітей із гімназії у Заставні

Михайло Папієв пообіцяв митрополиту Римо-католицької церкви Мечиславу Мокшицькому допомогти реставрувати костел "Серце Ісуса"

 

Голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв 31 жовтня зустрівся з митрополитом Львівської митрополії римо-католицької церкви Мечиславом Мокшицьким та настоятелем Римо-католицької парафії Воздвиження Чесного Хреста в Чернівцях Мареком Дроздіком.

Під час зустрічі було обговорено, зокрема, взаємини держави та релігійних організацій, які можуть бути більш продуктивними задля духовного відродження суспільства, його громадянського і морального зростання. Михайло Папієв відзначив, що релігійна ситуація в області стабільна, і це підтверджує статус Буковини як толерантного краю.

Катинський розстріл — масові страти польських громадян, здійснені в Катинському лісі (Смоленська область) поблизу Катині навесні 1940 р.

Як свідчать виявлені в 1992 році документи, розстріли проводилися за рішенням особливої Трійки НКВС СРСР у відповідності до постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940.

Відповідно до висновків німецької комісії Г.Бутца і міжнародних комісій 1943 г., розстріли й поховання проводилися органами НКВС в Катинському лісі як у 1940 році, так і раніше –у1920-і - 1930-і рр.

Ці висновки були підтверджені у 1990—2004 р. Головною військовою прокуратурою РФ, що констатувала винесення „трійкою НКВС” смертних вироків 14.542 польським військовополоненим.

Керівництво СРСР до 1990р. заперечувало свою причетність до цих розстрілів. Відповідно до радянської офіційної версії (комісія Миколи Бурденко), польські громадяни були розстріляні в Катині у 1941 році німецькими окупаційними військами. На сьогоднішній день цю версію підтримують деякі російські публіцисти.