Старт

 103 річниця відновлення Hезалежності Республіки Польща

11 ЛИСТОПАДА 1918 року, коли військові дії в Західній Європі припинилися, Юзеф Пілсудський, який прибув з Магдебурга до Варшави, прийняв військову владу і став тимчасовим Начальником держави.

Події листопада 1918 року широко описувалися та коментувалися незалежно від політичних чи соціальних розбіжностей. У польському суспільстві панувалo переконання, що цей момент винятковий. Княгиня Марія з Браницьких, писала: «Сьогодні належить історичному, незабутньому, щасливішому, тріумфатору! Ми вільні! Ми вдома господарі. Це сталося і сталося в таких несподіваних умовах». Редакція «Kurier Warszawski» інформувала читачів так: «І ми дожили до того, що вже виходило за межі людських запитів, ми дожили до того, що самі сили, які розірвали Польщу, були принижені та розірвані, хоча вони воював у протилежних таборах. І Польща об’єдналася, знову повстає».

Відновлення незалежності означало кінець військових і дипломатичних зусиль п’яти поколінь поляків за Батьківщину. Архітекторами відродженої Другої Республіки Польща були державні діячі: Юзеф Пілсудський, Роман Дмовський, Ігнацій Ян Падеревський, генерал Юзеф Галлер, Ігнацій Дашинський, Вінцент Вітос і Войцех Корфанті, а також дипломати. Вони походили з численних політичних кіл, мали різні бачення відродженої держави, але поділяли головну мету відбудови незалежної та суверенної Польщі. Вони також справили найбільший вплив на формування кордонів відродженої Незалежної Польщі. Кордони oстаточно були створені лише в 1921 році в результаті Версальського договору та Сілезького, Великопольського і Сейненського повстань, національних плебісцитів та Ризького договору.

Листопад 1918 р. також приніс відродження польської дипломатії. 16 листопада 1918 р. було надіслано першу дипломатичну телеграму, в якій тимчасовий Начальник держави повідомляв про створення незалежної і суверенної Польської Держави. Цей день вважається початком відродження польської дипломатії після поділів. Першим міністром закордонних справ Другої Республіки Польща був Леон Василевський, а його наступником, який також був прем’єр-міністром — всесвітньо відомий піаніст і композитор Ігнацій Ян Падеревський. Після нього міністром став Станіслав Патек, адвокат, суддя Верховного суду, пізніше посол Польщі в Токіо та Вашингтоні.

Офіс прес-служби

Міністерство закордонних справ.

 

Super User

 

Публікація висловлює лише думки автора/авторів і не може бути прирівняна до офіційної позиції канцелярії Голови Ради Міністрів.

stopka2021