Перші літописні спогади про поселення на території сучасних Чернівців, як подає у своїх “Прогулянках по Чернівцях та Буковині” історик Ігор Чеховський, датовані 1395 роком. Мова в них йшла про Цецино – одне з міст-укріплень та адміністративних центрів середньовічної Шипинської землі.

Через 13 років після першого спогаду про Це цино, а саме 8 жовтня 1408 р., молдавський господар Олександр Добрий видав грамоту, яка сприяла упорядкуванню митної справи в одному із важливих пунктів міжнародному торговому шляху-гостинці. Назва цього торгового пункту звучала як Черновиці, Чернівці.

Згадуваний гостинець на території Буковини пролягав уздовж Пруту, і по ньому рухалися торгові каравани зі Львова у Коломию, Снятин, Чернівці і далі до Сірету та Сучави. Він з’єднував Центрально-Східну Європу з причорноморськими містами і Левантом. У тодішніх молдавських та польських документах цей шлях називався Чернівецьким. Таким чином писемні свідчення дають нам підстави говорити про те, що і Цецин, і Чернівці існували ще задовго до перших писемних свідченнях про них.