Августа Кохановська – відома й невідома

Категорія: Особистості Автор: Super User Перегляди: 211

Augusta Kochanowska – znana i nieznana

До  150-річчя від дня народження талановитої буковинської художниці

ПРО ЦЮ НЕПЕРЕСІЧНУ, загадкову мистецьку особистість ніби достатньо написано й опубліковано різнопланових матеріалів. Із них постає цікава, щедро обдарована жінка, яка залишила яскравий слід у культурі краю. Та попри добру обізнаність дослідників про основні події в її житті та творчості простежуються певні  розбіжності.

Так, виникали питання щодо дати та місця народження Августи. Приблизно до 1980-х років у деяких публікаціях вказувався 1863 рік народження, а місце народження – Кимполунг (Південна Буковина, нині Румунія). В інших статтях зазначали 1866 рік. Ця помилка, ймовірно, з’явилася у зв’язку з Ольгою Кобилянською, з якою художницю пов’язувала тісна багаторічна дружба. Оскільки рік народження Ольги Кобилянської 1863-ій, то в одній зі статей згадувалося, що Августа Кохановська є її подругою і ровесницею. Хоча сама письменниця згадувала, що Августа  Кохановська трохи молодша за неї. Питання щодо дати народження для авторки цієї статті прояснилося, коли в обласному державному архіві знайшлася довідка, написана власноруч Августою Кохановською, де вона зазначала, що народилася 6 липня 1868 року в Чернівцях.

Цінним джерелом вивчення життя і творчості мисткині стала стаття польського дослідника Тадеуша Трайдоса «Gasnacy slad o zapomni nej malarce poskiej z Czerniowiec» («Останній слід відомої польської художниці з Чернівців»), надрукована в журналі «PLAJ» 2014 року. Автор передусім цікавився біографічними даними Кохановської, родини художниці. Загальновідомо, що Йозеф Кохановський належав до польської родини, яка походила з Галичини. Народився він 1832 року в Чернівцях. Навчався в гімназії, де викладання велося латинською та німецькою мовами. Оженився 1860-го, а  згодом отримав посаду в Садгорі, що в той час вважалася окремим містом. Там і народилася майбутня художниця.

1870 року Кохановський з родиною переїхав до Кимполунга, де отримав посаду повітового старости, яку займав упродовж тривалого  часу. 1885 року з дружиною, доньками Августою та Ядвігою повернувся до Чернівців і працював державним радником при обласній раді Буковини. Родина оселилася на вулиці Новий Світ (тепер   Шевченка, 41). Батько Августи помер 1892 року і був похований на центральному міському кладовищі. Зберігся пам’ятник, який має форму обеліска. В цій могилі похована також мати художниці Вікторія, що значно пережила не тільки свого чоловіка, а й доньку і померла 1928 року в поважному 88-річному віці. Про неї відомо, що походила з родини Сиржисті й була католицького віросповідання.

Значний вплив на мисткиню мала Ольга Кобилянська, з якою Августа зблизилася в юнацькі роки й спілкувалася впродовж усього життя. В Кимполунзі, де дівчата познайомилися, утворилося товариство однодумців під керівництвом Кобилянської. До нього входили сестри Кохановські, брати Окуневські, доньки письменника Миколи Устияновича Ольга і Мала. Молоді люди проводили літературні вечори з читанням віршів та прозових творів, здійснювали тривалі прогулянки в гори, де спостерігали за життям гуцулів, робили замальовки селянських типів і гірських краєвидів. Ці заняття дуже позитивно вплинули на майбутню художницю, сформували її особистість. Обдарована від народження дівчина якраз у ті роки серйозно захопилася малюванням і вирішила стати художницею. Під час гірських подорожей вона записувала свої враження від зустрічей із селянами, які згодом оформилися в етнографічні статті.

Із переїздом до Чернівців (1885) визріло бажання дівчини  до навчання мистецтва. Тут 1888 року вона відвідувала студії відомого польського художника Тадеуша Суліми фон Попєла, який організував виставку польських художників у Чернівцях, а 1892 року – персональну. Художник також оформляв театральний зал у Польському домі (будівля не збереглася). В ці роки Августа мала можливість ознайомитися з творчістю польських митців – Генріка Макаревича, Генріка Семірадського, Йозефа Брандта, Петра Стахієвича та інших. Вона також захоплювалася творчістю мюнхенських художників.

Свою мистецьку освіту Кохановська продовжила у Відні (1894-1899), де навчалася в студії при Академії красних мистецтв. Дослідниця   буковинського мистецтва Тетяна Дугаєва дотримується іншої думки щодо навчання Кохановської. Відомо, що в Австро-Угорщині, як і в інших державах того періоду, до академії не приймали жінок. Це стосувалося таких уславлених художниць, як Олена Кульчицька, Софія Альбіновська та інші. Єдиний мистецький навчальний заклад, де цього  правила не дотримувалися, була Школа прикладного мистецтва у Відні (нині Університет прикладного мистецтва). Її закінчили такі корифеї образотворчого мистецтва, як Густав Клімт та Оскар Кокошка. В класі відомого австрійського живописця, професора Франца фон Мага навчалася майбутня художниця.

ВІДЕНСЬКА ШКОЛА прикладного мистецтва була втіленням ідей віденського модерну. Згодом ці риси проявилися і в творчості Августи Кохановської, зокрема в графіці, ілюстраціях, листівках. Ознайомившись із французьким мистецтвом, передусім імпресіонізмом, вона залишилася байдужою до нього, але все ж таки не обминула постімпресіонізм. По закінченні навчання повернулася до культурного життя краю. Брала участь у літературно-мистецьких вечорах, виставках у місті та за його межами. Художниця підтримувала спілкування із Львівським товариством красних мистецтв, надсилала власні твори на виставки. 1912 року ввійшла до Товариства любителів мистецтва в Чернівцях. Працювала в складі журі багатьох виставок. Про це можна довідатись із каталогів, збережених у Чернівецькому державному архіві.

Знаковою подією в житті Кохановської стала участь у міжнародній виставці мистецтва у Відні 1910 року. Про це є чимало свідчень, зокрема довідка Е.Панчука (архів Літературно-меморіального музею О.Кобилянської). На виставку Августа подала пейзажі «Православна церква на Буковині», ілюстрації етнографічного змісту «Народні буковинські прикраси» та «Стрій заміський» («Селянський одяг»). За участь у виставці художниця отримала диплом, оригінал якого зберігається у фондах краєзнавчого музею, та нагороду у вигляді золотої брошки від архікнязя Кароля-Франца Йозефа.  

Творчість мисткині різнопланова. Окрім мистецьких творів, вона залишила кілька етнографічних статей, надрукованих у австрійському журналі з етнографії. У статтях художниця талановито змальовувала життя і побут гуцулів, їхню зовнішність, народні легенди, описувала природу. Здається, це їй особливо вдавалося. Августа також була наділена даром до літературної творчості. В  юності писала прозові твори. Збереглися назви деяких новел. Це були, за твердженнями Е.Панчука, який їх особисто вивчав, фіксації вражень та роздуми про подорожі в Карпати та емоції від спілкувань із гуцулами.

Глибше пізнання життя талановитої художниці, вивчення архівних джерел поступово відкрили нові відомості. Зокрема мистецтво-знавець Тетяна Дугаєва розшукала в інтернеті повідомлення про публікацію книжки Ольги Кобилянської «Малоруські новели» з ілюстраціями Кохановської  (Мінден, Німеччина, 1901 р.). Вона також знайшла репродукції творів Августи, виставлені на аукціоні Сотбіс у Лондоні 2002 року. Це – «Вулиця у Лодзі» (фактично адмінбудівля, нині університет у Чернівцях), «Палац митрополиту», «Вид на Краків» (фактично панорама Чернівців). Продаж творів мисткині на аукціоні свідчить про високий професійний рівень її творчості та міжнародне визнання.

Також новим у вивченні життя і творчості художниці стало відкриття архіву художниці, який зберігається в Центральному  державному архіві мистецтва і літератури в Києві. В ньому налічується кілька сотень творів художниці, рукописи ліричних монологів, літературні зарисовки, фото й листи з родинного архіву. Ці матеріали, передані в 1960-х роках Е.Панчуком, були донедавна невідомі широкому загалу. Коли Центральний державний архів-музей видав путівник, можна було побачити перелік матеріалів, збережених у цій установі.

ЩЕ ОДНИМ МАЛОВИВЧЕНИМ, але цікавим фактом у біографії мисткині є перебування в Польщі в останні роки життя. Цю сторінку намагався прояснити польський дослідник Т.Трайдос. Його зацікавила причина від’їзду художниці з Чернівців. Тим більше, що її життя на початку 1920-х років було стабільним, вона знайшла своє місце в культурному житті нашого міста, стала відомою не тільки в Чернівцях, але й за його межами. Важко зрозуміти, чому художниця виїхала до Торуні, де  не мала рідних, залишивши в Чернівцях стареньку матір.

Версія про те, що Августа виїхала разом із сестрою, не підтверджується. Крім того, за кілька років, які Августа прожила в Торуні, вона творчо не працювала, не брала участі у виставках і не залишила по собі мистецького доробку. Можливо, на той час вона серйозно хворіла. Оскільки не мала стабільного прибутку, то останній період свого життя провела в закладі діаконісток, тобто лікарні для бідних, яка діяла при монастирі. Проте в довідці про смерть, копію якої музей отримав із Польщі, значиться, що вона померла у  43 роки, хоча на той час їй було 59. Можливо, перебувала в неадекватному стані й не могла об’єктивно оцінювати реальну дійсність. Про це свідчить діагноз у довідці про смерть – апоплексія мозку, тобто інсульт.

Про смерть художниці Августи Кохановської не було публікацій у пресі. Немає свідчень й про проживання в Польщі її сестри Ядвіги. Збереглася хіба що адреса останнього проживання мисткині у Торуні – вулиця Бидгоська, 60. То був район проживання заможних купців і художників, забудований спорудами кінця ХІХ – початку ХХ століття. Художницю поховали на парафіяльному кладовищі Св.Єржега.

Олена ГУЖВА,

заввідділом образотворчого мистецтва

 Чернівецького художнього музею.