Головна Новини Древні і вічно молоді Чернівці…

Газета польська Буковини

Цікаве в мережі

Прогноз погоды в Чернівцях » Україна



Користувальницький пошук

Древні і вічно молоді Чернівці… PDF Друк E-mail
Неділя, 06 квітня 2008 10:29


Перші літописні спогади про поселення на території сучасних Чернівців, як подає у своїх “Прогулянках по Чернівцях та Буковині” історик Ігор Чеховський, датовані 1395 роком. Мова в них йшла про Цецино – одне з міст-укріплень та адміністративних центрів середньовічної Шипинської землі.

Через 13 років після першого спогаду про Це цино, а саме 8 жовтня 1408 р., молдавський господар Олександр Добрий видав грамоту, яка сприяла упорядкуванню митної справи в одному із важливих пунктів міжнародному торговому шляху-гостинці. Назва цього торгового пункту звучала як Черновиці, Чернівці.

Згадуваний гостинець на території Буковини пролягав уздовж Пруту, і по ньому рухалися торгові каравани зі Львова у Коломию, Снятин, Чернівці і далі до Сірету та Сучави. Він з’єднував Центрально-Східну Європу з причорноморськими містами і Левантом. У тодішніх молдавських та польських документах цей шлях називався Чернівецьким. Таким чином писемні свідчення дають нам підстави говорити про те, що і Цецин, і Чернівці існували ще задовго до перших писемних свідченнях про них.

Є різні версії щодо походження назви Чернівці. Деякі науковці схильні вважати, що вона походить від літописного Черна, який археологи пов’язують з Лемківським городищем, розташованим на околиці сучасних Чернівців.

Але хто ж все таки дав ім’я місту? У середньовічних літописах згадується боярський рід Черних. Його представники Дума Чорний, Христя Чорний та Фетя Чорний у першій половині ХV ст. незмінно фігурували серед гарантів господарських грамот. То можливо й від цих прізвищ й пішла назва нашого міста?

Під час молдавсько-турецького панування місто Чернівці не мало свого гербу. Після приєднання до Австрійської імперії Габсбургів Чернівці отримали герб європейського зразку. Він використовувався на міській печатці з 1784 р. Весною 1908 р. у зв’язку із підготовкою до святкування 500-річчя першої писемної згадки про Чернівці цісар Франц Йосиф І офіційно дозволив користуватися гербом. Саме цей герб у кольорі розташований на прапорі міста, який зберігається у Чернівецькому краєзнавчому музеї. Цікавим є й прапор міста. У центрі білого поля розташовано міський герб. Над ним виписаний надпис на німецькій мові, готикою: “Landfeshauptstadt Czernowitz” – “Крайова столиця Чернівці”. Під гербом – гасло на латині, яким у своїй діяльності керувалася міська рада: “Viribus unitis” - “Спільними зусиллями”. Цей герб та прапор слугували місту до розпаду імперії Габсбургів наприкінці 1918 р. Далі був герб румунської та радянської діб.

З набуттям Україною державності постало питання відродження міської символіки. 2 червня 1992 р. Чернівецький міськвиконком прийняв рішення відновити історичний герб міста австрійської доби. 17 липня 1992 р. сесія міської ради затвердила опис нового гербу та прапору Чернівців. А 9 жовтня герб та прапор міста були урочисто освячені священнослужителями православної, греко-католицької і католицької церков.

Сучасні Чернівці це не тільки один із важливих нуково-культурних та туристичних центрів України, але й перехрестя сучасних фінансово-торгівельних потоків. Тут діють національно-культурологічні товариства – румунські, німецько-австрійське, єврейське. вірменське, білоруське, корейське, російське. Польське обласне Товариство ім. Адама Міцкевича розміщується у частині свого історичного Польського народного дому по вул. Ольги Кобилянської, 36 (колишня вул. Панська).

Столиця Буковини завжди радо приймає гостей з усіх куточків нашої планети. То ж запрошуємо до нас на Буковину, до її столиці Чернівців!!!