Вже вдев’ятнадцяте польські міста Ястровє та Піла прийняли учасників Міжнародного фольклорного фестивалю “Буковинські зустрічі”. Біля тисячі буковинців з Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини, Німеччини, України з’їхалися на свій традиційний форум буковинського фольклору, розпочавши тим І-й етап цьогорічного фестивалю, який продовжиться у Словаччині, Румунії, Угорщині і завершиться в столиці Буковини – Чернівцях у днях святкування 600 – річчя з дня першої писемної згадки про місто. Цей фестиваль – передусім єднання культур, братання народів – всіх вихідців з Буковини. Як відмітив організатор і незмінний директор фестивалю пан Збігнєв Ковальський “…наш фестиваль – це передусім живе спілкування людей. Сценічні презентації є “зовнішнім” боком, “внутрішній” – спільним буттям людей, які належать до одного покоління,але різних національностей. Спільні репетиції, спільні поїздки, концерти – є центральними подіями фестивалю. Кульмінація – це вечірньо-нічні зустрічі, розмови, спільне музикування, співи та забави, пригощання. Саме це є найціннішим аспектом фестивалю, з властивою йому природністю, спонтанністю, автентичністю “.

Перші літописні спогади про поселення на території сучасних Чернівців, як подає у своїх “Прогулянках по Чернівцях та Буковині” історик Ігор Чеховський, датовані 1395 роком. Мова в них йшла про Цецино – одне з міст-укріплень та адміністративних центрів середньовічної Шипинської землі.

Через 13 років після першого спогаду про Це цино, а саме 8 жовтня 1408 р., молдавський господар Олександр Добрий видав грамоту, яка сприяла упорядкуванню митної справи в одному із важливих пунктів міжнародному торговому шляху-гостинці. Назва цього торгового пункту звучала як Черновиці, Чернівці.

Згадуваний гостинець на території Буковини пролягав уздовж Пруту, і по ньому рухалися торгові каравани зі Львова у Коломию, Снятин, Чернівці і далі до Сірету та Сучави. Він з’єднував Центрально-Східну Європу з причорноморськими містами і Левантом. У тодішніх молдавських та польських документах цей шлях називався Чернівецьким. Таким чином писемні свідчення дають нам підстави говорити про те, що і Цецин, і Чернівці існували ще задовго до перших писемних свідченнях про них. 

23-24 лютого у Чернівцях перебував Архієпископ Мечислав Мокшицький. Він прибув зі Львова до нашого парафіяльного Костелу Воздвиження Святого Хреста на запрошення Ксьондза-пробожча Марека. Це досить непересічна особистість, про що свідчить хоча б його попередня робота у Римі. Він був секретарем при Папі Іоанні Павлі ІІ та Бенедикті ХVI.

У Чернівцях Архієпископ Мечислав Мокшицький взяв участь в урочистостях з нагоди освячення 23 лютого парафіяльного будинку при Костелі Воздвиження Святого Хреста та прибуття до Костелу 24 лютого копії Туринської плащаниці і особисто відправив святкові меси.