Події

Минулого тижня в Чернівцях, на фасаді будинку, що на вулиці Вірменській, 14, відкрили інформаційну пам’ятну дошку, яка сповіщає, що саме у цьому будинку розташовувалося польське консульство в 1939-1940 роках

 Польська дипломатична місія в столиці Буковини бере свій початок від 1919 року. Приміщення Консульства знаходилися спочатку на нинішній вулиці Лермонтова, 6,  а згодом – на Йосифа Главки, 12.

Задум про створення меморіальної дошки з нагоди відзначення 100-річчя відкриття польського дипломатичного представництва у Чернівцях, виник у Генеральному Консульства РП у Вінниці у 2019 році. Дошку мали відкрити ще минулого року, але цьому завадив карантин.

17 червня на Вірменській було велелюдно. На урочистості з нагоди відкриття пам’ятної дошки зібралися представники місцевої влади, національних культурологічних товариств, науковці. 

До Чернівців завітав Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі, адже наше місто  належить до Вінницького консульського округу. Пан консул привітав керівників міста та області, всіх присутніх, розповів коротку історію консульства у Чернівцях, його важливу роль в історії Польщі та подякував місцевій владі за сприяння у відкритті таблиці. Фольклорний колектив «Ехо Пруту» обласного Товариства польської культури ім. Адама Міцкевича виконав гімни України та Польщі.

– Консульство Польщі в Чернівцях у вересні 1939-го опинилося в центрі доленосних подій, наголосив Генеральний Консул:  йшлося про збереження наступності польської держави. Тоді, під час евакуації до Румунії, в консульстві зупинялись президент Ігнацій Мосьціцький та маршал Едвард Ридз-Смігли, а консул Тадеуш Буйновський виконував спеціальні вказівки щодо подальшої евакуації поляків. Консули Чернівецької дипломатичної місії надавали допомогу солдатам Війська Польського та тисячам цивільних біженців з окупованих польських територій.

1933-го Ян Козелевскі (відомий як Ян Карський), проходив професійне стажування в консульстві Республіки Польща у  Чернівцях.  Під час окупації Польщі він був емісаром влади «Польської підпільної держави» та кур'єром, який систематично інформував еміграційний уряд Польщі у Лондоні про ситуацію в окупованій країні. Ян Карський є автором історичних свідчень про знищення євреїв.

Президент Ігнацій Мосьціцький та головнокомандувач армії маршал Едвард Ридз-Смігли прибули до Чернівців на світанку 18 вересня 1939 року. Тоді в консульстві відбулася нарада керівництва міста та міністерства закордонних справ. Саме до цього будинку, 4 вересня 1939 року, вже після початку Другої Світової війни, з прикордонної станції Снятин прибуло  кілька десятків тон золота Польського банку. 12 вересня до Чернівців прибув віце-міністр казначейства Адам Коц, відповідальний за евакуацію золота. Він передав всі інструкції  консулу Тадеушу Буйновському. А далі вже консул  разом із румунською владою організував транзитний проїзд поїзду з польським золотом через Румунію – далі в Туреччину. Завдяки цьому польський уряд в екзилі міг працювати в наступні роки війни. Це важливий момент, який мав місце саме у Чернівцях.

Що дуже важливо, і це значиться на пам’ятній дошці. Консульство у Чернівцях надавало допомогу військовим, цивільним біженцям, які покидали окуповані німецькими та радянськими військами польські землі. Це дійсно був центр допомоги полякам. Тут вони отримували допомогу від наших колег-консулів і від простих чернівчан, які надавали біженцям притулок  і харчування. Власне, ця інформаційна дошка покликана нагадати всім мешканцям Чернівців і полякам, які тут живуть, що тут відбувалися дуже важливі моменти в історії Польщі. Адже Чернівці завжди були і є місцем, де поруч мирно живуть люди багатьох національностей. Це – Європа в мініатюрі.

На урочистостях були присутні історики з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, які разом із професором Олександром Добржанським, коригували текст дошки.  Напис зроблено українською та польською мовами.

Приїхала до Чернівців і пані Агнєшка Тиміньська, віце-директорка Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка». Консул Дамян Цярцінські зауважив, що разом з «Полонікою» вони мають ще інші плани, які хотілося би втілити у Чернівцях.

– Ця дошка – данина пам’яті тому, що тут робили консули у ті важкі роки, –  сказала  пані Агнєшка. – Завдяки їм тисячі поляків були врятовані, вони отримували тут документи, для них організовували нічліг і  чернівчани годували цих вимучених людей. Звичайно, працівники консульства самотужки були б не в  силі це все зробити, якби не допомога місцевих  мешканців Чернівців – не лише поляків, а й румунів, українців, євреїв, вірмен.

На відкритті дошки виступили секретар Чернівецької міської ради Марина Кирилюк, заступник голови облдержадміністрації Ірина Ісопенко, заступник голови обласної ради Михайло Павлюк, координатор групи спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Чернівцях Оріано Мікалетті.

– Ми маємо багато  міжрегіональних проектів,  адже наша область дружить  з двома польськими воєводствами, –зауважив Михайло Павлюк. – Цей будинок на Вірменська, 14 – у комунальній власності облради. Але ми відреставрували його за позабюджетні кошти, за допомогою меценатів.

Про польську-українську дружбу буковинських науковців говорив ректор ЧНУ ім. Ю. Федьковича, професор Роман Петришин.

– Наш університет має 196 угод із закордонними партнерами,  в основному це університети, з них 43 – це наші польські партнери. Така співпраця нам дуже потрібна. Бо наші студенти, наші викладачі везуть нашу культуру і знання в Польщу, а там збагачуються духовно від поляків. І це зближує два наші народи, – сказав Р.Петришин.

Генеральний консул РП у Вінниці Дамян Цярціньскі додав, що цього всього б не було, якби не поляки, які жили у Чернівцях тоді, і які живуть тут зараз. І особливо подякував за активну участь в усіх  починаннях консульства Обласному Товариству польської культури імені Адама Міцкевича та його голові Владиславові  Струтинському.

– Ця дошка свідчить,  що і тут, в Чернівцях, творилася  історія Польщі, хоча ми досить далеко від нашої прабатьківщини. Коли є такі приклади, коли всі об’єдналися у допомозі, тоді відома буковинська багатокультурна  толерантність є не просто гаслом, а живе і завжди житиме в нас. І присутність на цій подій представників різних національних товариств – тому підтвердження. Коли будемо минати повз цю пам’ятну дошку, ми завжди пам’ятатимемо, що далеко від нашої прабатьківщини було консульство, яке рятувало життя поляків у трагічні часи Другої світової війни, – додав доцент ЧНУ Владислав Струтинський.

Наприкінці пан консул та представники влади відкрили дошку. А священники римо-католицьких церков у Чернівцях – отець Станіслав Смольчевські та отець Кшиштоф Сапальскі – її освятили. Всі бажаючі поклали квіти. А хор «Ехо Пруту» завершив свято піснею-гімном «Буковино, ти мій край!», в якій оспівується наш багатонаціональний, толерантний регіон України. Музику і слова пісні написав засновник і перший керівник самодіяльного колективу Станіслав Томаш.

Наталія ФЕЩУК.

Фото, Артур Оскварек