Події

І звучала мовна палітра Буковини

Концертний вечір, присвячений Дню рідної мовивідбувся в обласній філармонії ім. Дмитра Гнатюка

 Основною родзинкою вечора було показати надбання культури народів, які споконвіків жили на Буковині. Адже концерт відбувався у вівторок, 21 лютого, в Міжнародний день рідної мови.

В Україні державна мова одна – українська. Але Буковина – край багатонаціональний, і для представників національних менших, які заселяють наш край, рідною є і мова материнська, мова їхніх предків. Саме тому зі сцени того дня звучали і українська, і румунська, і польська, і вірменська, і німецька...

Історія цього свята має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було ухвалено відзначати Міжнародний день рідної мови.

Hałyna TARASIUK –

Tłumaczenie z ukraińskiego

Łucja USZAKOWA

Modlitwa małego Sewerynka

Tak chce się do domu….

Rodzinnej mej chaty…

Gdzie strzałów nie słychać, gdzie jest mały raj,

Gdzie było tak dobrze mi z mamą i tatem,

Nie cieszy gościnny lecz obcy mi kraj.

Tak chce się do domu, jak nigdy nie chciałem,

Do mego Kijowa, choć bodaj we śnie.

Tam małe kociaki napewno zgłodniały,

Czekają ziarenek kaczuszki na Deśnie.

Chcę bardzo do domu, gdzie babcia schylona

Nad plackiem coś wróży, a on się rumieni.

Jak bardzo przez tatę chcę być przytulony

I głowę położyć na jego ramieniu.

Dziękuję, Europo, za twoją życzliwość,

Za szczerość i hojność, za ciepło i chleb.

Proszę Cię, Boże, o pokój i miłość,

Osłaniaj Ojczyznę, jej flagę i herb.

Кожна українська історична земля має свої специфічні риси, особливості, що склалися внаслідок географічного розташування, економічного ладу, громадського устрою, історичного розвитку, впливу чужих держав і народів та низки інших обставин. На Буковині однією з таких історичних особливостей є багатонаціональність, розмаїття народів і етнографічних груп, що проживали тут у різні історичні епохи.

Концертний вечір розпочав академічний камерний хор «Чернівці», який виконав твір буковинського композитора Сидора Воробкевича «Мово рідна».

Відтак на сцену виходили колективи і виконавці, які представляли різні національні меншини. Відчути весь колорит румунської душі глядачам допоміг вокально-фольклорний ансамбль «Перлина». Діти виконали кілька румунських пісень.

Щемним був виступ поляків Буковини. Вірш відомої української письменниці Галини Тарасюк «Молитва Северинчика», маленького хлопчика, який з матусею й молодшою сестричкою рятуються від страшної війни в братній Польщі, переклала на польську мову вчителька, член правління Товариства польської культури ім.А.Міцкевича пані Луція Ушакова, а продекламувала Юліана Савчук.

А пісню Хелени Мікуцкої на музику Тадеуша Мікуцкі «Рідний край» виконала учасниця ансамблю «Квіти Буковини» Анастасія Поповецька. Ці діти є учнями польського культурно-освітнього центру Чернівецької міської ради, який діє при Чернівецькому ліцеї №10, керівник Лілія Пиндик. А вокал учасникам ансаблю «Квіти Буковини» викладає Алла Зубчук.

Звучала на вечорі й чарівна вірменська мова. Вірш «Батьківщина» читала Наре Шахназарян. А Eдмон Казарян виконав вірменські пісні.

Представники німецько-астрійської громади Буковини Віктор Бітнер, Кирило Осяков та Аріна Гавалешко показали національні танці.

Лауреат міжнародних конкурсів Лариса Бєлова захопила зал емоційним єврейським словом.

На завершення концерту камерний хор «Чернівці» під орудою Н.Селезньової виконав твір «Хотіла б я піснею стати» Михайла Довганича на слова Лесі Українки. А потім всі разом – і артисти, і глядачі – заспівали духовний Гімн України «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни».

Наталія ФЕЩУК.

Фото авторки.

Super User

 

Публікація висловлює лише думки автора/авторів і не може ототожноватися з офіційною позицією Канцелярії Голови Ради Міністрів

stopka2023